ТРИ ЮВІЛЕЇ у ВАСИЛЯ ТАРЧИНЦЯ!         

У Новому році, що приходить, 2 січня великому другу творчих дітей, пану Штурману Василю Тарчинцю виповнюється 65 років з дня народження, 45 років творчої діяльності, а у червні
місяці 27-30 відбуватиметься ювілейний 10-й Міжнародний фестиваль "Рекітське сузір'я", який засновано з його ініціативи. Василь Федорович - автор 13 книг, дві із яких отримали сертифікат Парламенської бібліотеки Сполучених Штатів Америки. Він - співавтор двосерійного документального фільму про Збройні Сили України "Ти поклич нас тільки Україно" - І серія і ІІ серія- "Ми прийдем згартовані в борні".  Заслужений журналіст України, лауреат Всеукраїнської літературної премії "Гілка Золотого Каштана" та Міжнародної - імені Олександра Фадеєва, почесний житель села Рекіти у якому народився. Є автором багатьох творчих проектів. Його дружина Валентина працює педагогом класичного фортепіано, а син Мар'ян - лікар, кандидат медичних наук, його дружина Оля - фармацевт.
Василь Федорович народився у багатодітній сільській родині у якій виховувалося семеро дітей. Дописувати до газет почав навчаючись у п'ятому класі. Від Західного регіону України за скеруванням газети "Зірка" був делегатом першого з'їзду юних кореспондентів України, який відбувався у місті Одесі. 30 років життя віддав службі в армії, побував у гарячих точках у складі миротворчих сил, а також був свідком нечуваної трагедії на Скнилівському летовищі. Строкову військову службу розпочав у 1968 році, навчаючись у школі молодших авіаційних спеціалістів за фахом механіка озброєння літаків-винищувачів "МіГ" і "СУ", у м. Дніпродзержинську, потім служив у Карелії. Після закінчення військового факультету журналістики, отримавши звання лейтенанта, був скерваний для проходження  офіцерської служби у Західну групу військ (Польщу), служив у Забайкалії, Групі військ в Німеччині, на Прикарпатті, переважно в окружних на групових газетах.  У званні полковника на посаді начальника прес-центру Західного оперативного командування-прес-секретаря командувача військами Західного ОК закінчив офіцерську службу у лавах Збройних Сил України, в запасі - генерал-майор Козацтва України. Проводить велику громадську та героїко-патріотичну роботу.

Щиро вітаю мого друга, земляка і просто надзвичайно добру і талановиту людину із цими
непересічними подіями у його житті. З цієї нагоди дарую свої поетичні рядки.

Його від хатнього порогу
У світ дорога повела.
Долю свою довірив Богу,
Коли юнцем пішов з села.

Мріяв зірки, щоб запалити
(Йому ж бо мало тих зірок);
Сузір'я йшов нове відкрити –
Все це з любов'ю до діток.

Отож рекітський Прометей,
Що запалив в серцях вогонь,
У дитячих, у серцях.
Боже! Ти його боронь!

Десять літ живе «Сузір'я» -
Десять творчих літ.
Пахне римою повітр'я
На увесь дитячий світ.

Сяють зіроньки ясні
На Рекітському сузір'ї.
Із усіх країв пісні
У Маринця на подвір'ї.

Побажань у нас багато,
Як зірок в сузір'ячку.
Справа Тарчинцем почата
Розійшлась по світочку.

В житті він справно потрудився.
Добро і зло зустрів, зазнав.
Та все ж з дороги він не збився
І всі пороги подолав.

Шістдесят п'ять вже скоро, на порозі,
Цих щедрих, мудрих довгих літ.
А звідси далі по дорозі
В новий незвіданий політ.

Вже сорок п'ять й ще сорок п'ять
Йому творити і писати.
Нехай лиш успіхи п'янять.
Ну, а літа? Літам літати!

Іван ІСАЄВИЧ,
літературний редактор
і рецензент веб-порталу МАЛіЖ